Починати пошук предків найзручніше з тих документів, які містять інформацію про всіх мешканців визначеного населеного пункту чи церковного приходу, а потім опрацьовувати джерела з більш детальною та точною інформацією, як от метричні книги, які, окрім всього, дозволяють підтверджувати точну дату народження, виявляти ПІБ батьків, хресних та за приходом церкви встановлювати можливий район проживання у місті. Найбільш повними є списки населення, складені для виборів, ревізькі казки, переписи, алфавітні списки, сімейні та алфавітні списки.
Наш сайт поки має можливість надавати інформацію про ваших предків починаючи з 1922 року та занурюючись у глиб віків. Для сучасної людини віком 35-40 років (батьки народились у 1960-і рр., бабусі-дідусі- 1940-і рр., прабабусі-прадіди – 1920-і рр.) пошук поки доступний з третього покоління предків, тож інформацію про попередні два покоління предків ви маєте зібрати вивчаючі родинні архіви та розмовляючи зі старшими членами родини.
Місце збереження: Державний архів Харківської області. Фонд 19 Опис 1 Справа 374.
Списки складені навесні 1917 року. Згідно з Постановою Тимчасового уряду від 15 квітня 1917 року «Про проведення виборів гласних міських дум та про дільничних міських управліннях» право брати участь у виборах мали всі громадяни незалежно від статі, національності та віросповідання або ті, хто працював у ньому чи мав власність. Обмеження стосувалося лише віку виборців – не нижче 20 років. У списках вказувалась також адреса проживання. Для зручності складання списків місто було поділено на три виборчі дільниці: до першої увійшли мешканці центру та слободи Успенки, до другої – Осинівки, до третьої – Зачуговки та Башкирівки. Пропущені при переписі виборці мали право через суд поновлюватись у цих списках, для чого складались додаткові відомості. Військові та юнкера Чугуївського піхотного училища записані окремим розділом. Крім городян віком до 20 років у списках також відсутні чоловіки, що були мобілізовані під час Першої Світової війни. Списки мають помилки у написанні прізвищ, віку та інших даних про людину.
Сповідний розпис це обліковий документ церковного діловодства XVII –XIX ст., який фіксував відвідання сповіді прихожанами один раз на рік або факти уникнення ними цієї процедури. В них фіксували соціальний стан, власницьку приналежність (наприклад, для селян і дворових людей), місце проживання, вік, склад сім'ї парафіян, іноді вказувалось який шлюб пов’язує подружжя 1-й, 2-й чи 3-й. Розписи складались за парафіями окремих церков у місті, за чим можна зрозуміти, у якому район міста мешкали предки. Вік людини записувався з голосу, тому є багато невідповідностей у розписах різних років.
Ревізькі казки - це результат перепису податного населення у XVIII-першій половині XIX сторіччя. Причиною їх введення була зміна податкової політики – від подвірного оподаткування до подушного. Всього було десять ревізій: I - 1719 р., II - 1742 р., III - 1762 р., IV - 1782р. V - 1795р., VI - 1811р., VII - 1816р., VIII - 1836р., IX - 1851р., X - 1858 р. Перепис міг тривати декілька років. Особи, що підлягали ревізії, подавали про себе відомості, або казки, у яких повідомляли дані про осіб у складі своєї сім'ї: про вік, соціальний і сімейний стан, рід занять і службу тощо. Казки збирали на місцях: у маєтках - власники або їхні прикажчики, у поселеннях державних селян - старости та інші посадові особи, у містах - представники міського управління. Ревізькі казки створювались окремо за кожною соціальною групою у кожному населеному пункті. Перепис чугуївських козаків 1795 року має відомості про дівочі прізвища жінок, що вийшли заміж з 1782 до 1795 року.
У базу пошуку на платформі включені прізвища всіх голів родин, а також їх родичів, якщо вони носять інші прізвища. Відомості про всіх членів родини з одним прізвищем можна дізнатися з самого документу переглянувши його. При пошуку треба враховувати велику варіативність написання прізвищ та спробувати пошук з різними варіантами написання.
Ця група документів найбільш числення та точна, але обіймає не дуже довгий час існування військового поселення кавалерії у Слобідсько-Українській (Харківській) губернії. Переписи стосувалися переважно місцевих мешканців - поселян, до статусу яких були зараховані міщани, селяни, колишні козаки та улани Чугуївського уланського полку.
1.Протоколи засідань Чугуївської міської думи. 1873 – 1918 рр., у яких згадується багато мешканців міста, які зверталися до міської думи чи були гласними та посадовими особами. Можуть надати інформацію про заняття та спосіб життя предка, його громадську діяльність, спадкові справи тощо. Протоколи зберігаються у Державному архіві Харківської області. Представлені у зручному для пошуку у форматі, який створений за волонтерської допомоги.
2. Витяги зі справочних видань другої половини XIX-початку XX ст. “Пам’яті книжки Харківської губернії” та “Харківський календар” (1862 - 1917 рр.), які містять багато інформації про осіб на державних, земських та громадських посадах. Книги зберігаються у бібліотеках м. Харків. Витяги представлені у зручному для пошуку у форматі, який створений за волонтерської допомоги.